Бойко Володимир Семенович
Випускник
Роки, пов’язані з університетом
У 1970 році закінчив Ждановський металургійний інститут
Посада:
Випускник кафедри «Обробка металів тиском»
Герой України, народний депутат України 4-го, 5-го і 7-го скликань, голова правління і генеральний директор Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча, почесний президент футбольного клубу «Іллічівець».
Внесок у діяльність університету, міста, країни
Народився 20 вересня 1938 р., Маріуполь – Помер 10 червня 2015 р., Маріуполь.
Український підприємець, політик, металург. Його портрет почесно розташовується в холі університету серед найвідоміших випускників.
Трудова біографія пов’язана з Маріупольським металургійним комбінатом ім. Ілліча, де він пройшов шлях від слюсара (1957) до Генерального директора (1990 – 1997), Голови правління (1997 – 2014). У 1993–1994 р. – Радник Президента України (1993–1994), депутат Донецької обласної ради (1994 ), член Координаційної ради з питань внутрішньої політики (1998). Народний депутат України чотирьох скликань (2002—2014). Герой України (2003). Почесний президент футбольного клубу «Іллічівець» (Маріуполь).
Нагороди та відзнаки: Орден «Знак Пошани» (1974). Ордени «За заслуги» трьох ступенів (1997, 1998, 2001). Звання Герой України (2003). Орден Данила Галицького (2006), Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2013). Заслужений металург України (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Почесний громадянин м. Маріуполя (1998).
Найкращий ТОП-менеджер України у галузі «Металургія та виробництво коксу» (2009).
Як директор меткобінату зумів істотно підвищив якість продукції, зробивши її конкурентоспроможною на світових ринках (експорт у 22 країни світу). Ремонтував дороги, будував житло, стадіони, викупив і відновив роботу підприємств: швейної фабрики, молокозаводу, м’ясокомбінату, консервного заводу, ремонтував школи і дитячі сади. Відновив роботу агропромислового комплексу та транспортну інфраструктуру навколо рідного міста. Неодноразово допомагав ремонтувати корпуси та аудиторії університету.
Якою людиною був кандидат у повсякденному житті
Зробив колосальний вклад у покращення життя містян. Дуже любив Маріуполь та Україну з його «фірмовим» виразом «Хай вам щастить!» Завжди допомагав городянам, які приходили до нього з різноманітними проханнями, будь то житлові проблеми, матеріальна допомога, транспорт, допомога у лікуванні тощо.
У побуті був невибагливим, жив у трикімнатній квартирі в МЖК, їздив на роботу на мікроавтобусі «УАЗ» і часто підвозив по дорозі робітників. Зі знайомими робочими вітався за руку або вітав кивком голови. Ввечері не гребував ходити по гастрономах, вигулював свого спанієля на вулицях міста. Дуже любив футбол, підтримував міський футбольний клуб.