Брагін Іван Іванович
Співробітник
Роки, пов’язані з університетом
1962-1977
Посада
Доцент, к.т.н.
Внесок у діяльність університету, міста, країни:
Іван Іванович Брагін народився в 1906 році в селі Заможне Приморського району Донецької області. Після закінчення в 1923 році Маріупольської профтехшколи працював до 1926 року формувальником – спочатку за місцем навчання, а потім на Машзаводі (завод медичного обладнання). У 1930 році, після завершення навчання в Дніпропетровському металургійному інституті, І.І. Брагін отримав кваліфікацію інженера-металурга ливарника. Працюючи на народному будівництві Кузнецького металургійного комбінату (гіганта металургії 1930-1938 рр.), він пройшов шлях від чорнороба з копання котлованів на суботниках і інженера відділу, механіка до начальника, побудованого з його участю ливарного цеху.
У період Великої Вітчизняної Війни Іван Іванович Брагін вніс дуже великий внесок в розробку, освоєння і вдосконалення лиття веж танків і інших деталей з броньованої сталі. Його наукова ерудиція, виробнича кмітливість, організаторський талант повною мірою розкрилися в найбільшому сталеливарному цеху Уральського танкового заводу (м Нижній Тагіл), де він працював в 1941 – 1945 рр. заступником начальника цеху то по виробництву, то за технологією і начальником цеху формовки.
За зразкове виконання урядового завдання по випуску танків для фронту І.І. Брагін 7 липня 1942 указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджується орденом Трудового Червоного Прапора. Це була висока оцінка його трудового подвигу.
У березні 1945 р за наказом наркома танкової промисловості Малишева І.І. Брагіна відкликають з Уралу на завод ім. Ілліча для відновлення, зруйнованого німцями підприємства, де він працює начальником сталеливарного цеху по спец виробництву. Працюючи на цій посаді, І.І. Брагін протягом багатьох років був одним з відповідальних виконавців секретних науково-дослідних робіт, перелік яких зберігається в спеціальних архівах. За відновлення заводу ім. Ілліча і участь в організації виробництва ж/д цистерн І.І. Брагін в 1947 році нагороджений орденом “Знак Пошани”, а в 1948 – за трудовий подвиг в тилу – медаллю “За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні”.
З 1962 р доля І.І. Брагіна пов’язана з Ждановським металургійним інститутом (тепер Приазовський державний технічний університет), де він працював доцентом спочатку на кафедрі технології металів і організації виробництва, а з 1964 року – на новоорганізованої кафедрі ливарного виробництва. У 1964 р І.І. Брагіну присвоєно вчене звання доцента. Його ім’я, як вченого і практика, широко відомо фахівцям бронетанкової техніки.
Він автор понад 40 наукових робіт, серед них більше половини є секретними, і 10 винаходів і патентів. Іван Іванович до відходу на пенсію в 1977 році читав лекції з дисциплін “Сталеве лиття”, “Спеціальні види лиття”, “Проектування ливарних цехів”
Талановитий викладач, що володіє високою культурою мови, Іван Іванович своєї чіткою дикцією і артистичністю, знаннями тонкощів теоретичних положень на лекціях зачаровував студентів, які, подорослішавши, в наші дні з вдячністю згадують його добрим словом. Реальна інженерна оцінка всього передового, виняткова доброта і незвичайні позитивні якості, з особливою яскравістю проявилися в останній період його роботи на кафедрі керівником дипломного проектування (1977 – 1985 рр.), і зараз викликають у всіх, хто знав Івана Івановича, почуття захоплення його знаннями.
Іван Іванович пішов від нас в 1987 р. Але багато його учнів і друзів назавжди збережуть пам’ять про нього – видатного інженера, вченого, блискучого педагога і прекрасну душевну людину.
Якою людиною був кандидат у повсякденному житті