Випускник

Роки, пов’язані з університетом

2003 – дотепер

Посада

Завідувач навчально-методичного кабінету кафедри української мови та слов’янської філології

Внесок у діяльність університету, міста, країни

Професіонали. Фахівці. Люди, які не просто добре роблять свою справу. Це профі. Які досконало, до кісточки – до зморщечки знають всі деталі-нюанси-подробиці тієї роботи, якою займаються. Які виконують цю роботу сумлінно, радісно, із задоволенням. З ними завжди приємно і корисно мати справу. Бо щоразу чомусь новому мимоволі навчаєшся. І сам з того радієш.
Про таку супер-мега-професіоналку сьогодні мова.
Юлія Ласкова. Її добре знають всі викладачі та студенти соціально-гуманітарного факультету. 
З 2003 до 2008 вона – студентка спеціальності РУП, відмінниця, завжди уважна, зібрана, готова до занять. Результат очевидний – диплом з відзнакою. І запрошення на роботу, до якої вона й приступила одразу після завершення навчання.
Отже, з 2008 р. Юлія – старший лаборант кафедри українознавства. Організована, пунктуальна, будь-яку роботу з документами виконує безпомилково. Бо допитлива, і безперервно продовжує вчитися. Людина – на своєму місці.
Фахівець не тільки з паперової роботи. Завжди доброзичлива, творча, має талант організувати цікаві веселі заходи з розіграшами, загадками, віршами.
Гарна, красива, добра людина. Готова завжди допомогти з різних питань. Якщо мені потрібна порада або допомога – чи то документ відкоригувати, чи то таблицю поправити, чи то в тестовому режимі Moodle щось змінити, я знаю, куди йти, до кого звернутися.
І хоча ми вже не працюємо на одній кафедрі, Юлія завжди приділить увагу, наочно покаже, як і куди зайти, яку кнопку натиснути, який варіант вибрати.  Щоби все вийшло добре.
Юлія цінує і любить життя, і все, що навколо. І являє свою любов світові через власні вірші. Інколи ніжні, подекуди сумні, часом гостренькі, але завжди глибокі, щирі, душевні.
Почитайте самі:

Якою людиною є кандидат у повсякденному житті

Юлія вивчає мови, бо їй це подобається. Захоплюється поезією, пише вірші.
АБРИКОСА
Навесні, коли вже
Сонечко буяє,
Абрикоса ніжним
Цвітом розквітає.
Ніби хто малює
Весняну картину:
У блакиті неба
Дерево-перлину,
А на ньому сотні
Радісних комашок ‒
Гілки потопають
У хмарах із ромашок.
Тільки вітер дмухне,
Так і закрутило ‒
Крильцями метеликів
Рясно засніжило.
В небо купно линуть
Та й не долітають,
Білим оксамитом
Землю застилають.
Абрикосо-діво,
Де ж ти поспішаєш?
Чом вбрання дівоче
Рано так втрачаєш?
Посміхнеться тільки,
Слова не промовить…
Сколихнуться гілки,
Промінь сонця зловлять.
І завмре під пензлем
Квітень в оксамиті:
Юна абрикоса
Тане у блакиті…
(Юлія Ласкова)

Підписатися
Сповістити про
guest
4 Коментарі
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ірина Лаврова
Ірина Лаврова
4 роки тому

Добра, чесна, порядна людина. Люблю зустрічатися з нею в коридорах університету. Завжди приязна і посміхнена. Побачиш – і на душі тепло стає.

Тамара
Тамара
3 роки тому

Чудова дівчина! Поважаю її за працьовитість, відданість справі та порядність.

Ольга
3 роки тому

Юліє, такі люди, як ви, роблять атмосферу, куди хочеться повернутися знову! Далеко не всі мають такі чарівні здібності.

4
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x