Засновник

Соколов Костянтин Никандрович
Соколов Костянтин Никандрович

Роки, пов’язані з університетом

1967 – 2000

Посада

З 1967 року по 1978 рік – завідувач кафедри «Металознавство і термічна обробка», з 1979 року – професор цієї кафедри. Доктор технічних наук.

Внесок у діяльність університету, міста, країни

У 1930 р. закінчив металургійний факультет Уральського політехнічного інституту. У 1933 р. був призначений на посаду заступника завідувача відділом металознавства Уральського науково-дослідного інституту чорних металів. У 1938 р. успішно захистив кандидатську дисертацію, після чого працював доцентом кафедри металознавства і термічної обробки УПІ. У роки Другої світової війни брав активну участь у наданні допомоги заводам Уралу з виробництва нової оборонної техніки, за що був нагороджений медаллю і отримав подяку від Наркомату озброєнь. У 1962 р. успішно захистив докторську дисертацію, запропонувавши нові підходи до проектування устаткування для термічної обробки, які мали велике практичне значення. У 1963 р. К.Н. Соколову було присуджено звання професора. У 1967 р. на запрошення ректора Ждановського металургійного інституту М.О. Калошина К.Н. Соколов очолив кафедру «Металознавство і термічна обробка», якою керував до 1978 р., а потім працював на ній професором. Завдяки кипучій енергії і  значним організаторським здібностям, йому вдалося створити великий згуртований колектив, нові лабораторії, оснащені найсучаснішим устаткуванням — електронними мікроскопами, рентгенівськими установками, тощо. Істотно розширилися зв’язки з підприємствами міста і регіону, проводилося багато госпдоговірних робіт. Костянтин Никандрович був автором 160 наукових праць, зокрема трьох підручників для вишів, відомих за межами України, а також шести монографій, трьох довідників, 18 авторських свідоцтв і численних навчально-методичних видань. Під його керівництвом кафедрою випущено більш ніж 1500 інженерів-термістів, у тому числі і для зарубіжних країн, підготовлено 20 кандидатів і 2 доктори технічних наук. За свою працю К.Н. Соколов був нагороджений орденом «Знак пошани» і сімома медалями, зокрема «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» і «За трудову доблесть». У 1999 році розпорядженням Президента України як видатному діячеві в галузі науки, який зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки і підготовки наукових кадрів, К.Н. Соколову була призначена Державна стипендія Президента України. Так він став першим президентським стипендіатом у ПДТУ.

Якою людиною був кандидат у повсякденному житті

К.Н.Соколов був людиною глибоко порядною, кипучої енергії, ґрунтовних знань, великої працездатності. Він завжди доброзичливо ставився до людей і намагався їм допомогти — як у роботі, так і у побуті. Був відмінним сім’янином. Захоплювався поезією, сам писав вірші, був пристрасним футбольним і хокейним уболівальником, грав у крокет, дуже любив подорожі, класичну музику, відвідував театральні вистави, мав гарне почуття гумору. Був надійним другом.
Син К.Н.Соколова Борис Костянтинович Соколов (1931-2005) був академіком, професором, доктором технічних наук, завідувачем однієї з провідних лабораторій Інституту фізики металів Уральського відділення РАН, відомим фахівцем у галузі магнітних матеріалів. Дочка Ірина Костянтинівна Коротич – кандидат технічних наук, доцент, 45 років пропрацювала на кафедрі металознавства і термічної обробки ПДТУ. Онука Галина Вікторівна Коротіч – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософських наук та історії України ПДТУ.

Оставить комментарий

avatar
  Subscribe  
Notify of