29 січня 2026 року відбулася друга дистанційна сесія тренінгового курсу «Resilient Teaching», організована в межах міжнародного проєкту Erasmus+ CBHE SAFE LEARN (Project ID: 101236049). Ключовою темою зустрічі стало використання цифрових інструментів для побудови ефективного, інтерактивного та студентоцентрованого освітнього процесу в умовах нестабільності та обмежених ресурсів.

Захід об’єднав викладачів закладів вищої освіти, які прагнуть переосмислити цифрове навчання не лише як набір технологій, а насамперед як безпечний педагогічний та психологічний простір.

Виклики цифрової трансформації в умовах війни

Сучасна цифровізація освіти в Україні триває на тлі пролонгованого стресу та обмеженого доступу здобувачів до ресурсів. Учасники обговорили, що механічне перенесення навчальних матеріалів в онлайн-формат не гарантує їхнього засвоєння. Основний виклик сьогодні полягає не у кількості доступних сервісів, а в доцільності та методиці їх застосування. Було наголошено, що надмірне інформаційне навантаження та імітація активності призводять до психоемоційного виснаження як студентів, так і викладачів.

Модератором заходу виступила Тетяна ШАРОВА, доктор філологічних наук, професор, керівник Навчально-наукового центру Дмитра Моторного Таврійського державного агротехнологічного університету.

До викладання були залучені провідні експертки у галузі психології та педагогіки:

• Тетяна ГОЛОВАТЕНКО, PhD, доцент кафедри інноваційної педагогіки, освітніх трансформацій та лідерства ХНУ імені В. Н. Каразіна.
• Людмила ПОНОМАРЬОВА, PhD, доцент кафедри української мови та слов’янської філології, керівник Міжнародної школи тренінгу ПДТУ.

Зміст тренінгу базувався на синергії трьох стратегічних підходів:

1. Універсальний дизайн навчання (UDL);
2. Студентоцентроване навчання;
3. Травма-чутливий підхід в умовах воєнного стану.

Особливу увагу приділили нейропсихологічним механізмам навчання. Експерти підкреслили: високий рівень тривожності критично погіршує когнітивні функції. Саме тому базовим принципом сесії стала формула «Безпека понад усе, навчання — потім», де емоційна стабілізація є обов’язковою передумовою доступу до інтелектуальних ресурсів студента.

Практичні аспекти та дизайн матеріалів

Значну частину сесії було присвячено дизайну візуального супроводу занять. Учасники опанували принципи мінімізації когнітивного навантаження:

• Концепція «один слайд — одна думка»;
• Використання візуальних фокусів, контрасту та чіткої топографіки;
• Логічна послідовність подання інформації.

У практичному блоці тренери презентували цифрові інструменти, що виконують роль «містків» між викладачем і студентом. Мова йшла про сервіси для підтримки асинхронного навчання, візуалізації складних пояснень та платформи для спільної роботи.

Орієнтація на потреби здобувача

Завершальним етапом стало обговорення гнучких моделей навчання, що враховують реалії життя студентів у зоні впливу воєнних дій:

1. Альтернативні формати контенту (текст, аудіо, відео);
2. Гнучкі дедлайни та можливість асинхронної участі;
3. Індивідуальний темп опанування матеріалу.

Друга сесія курсу «Resilient Teaching» підтвердила, що цифрові інструменти мають слугувати засобом підтримки психологічної стійкості та якісної освіти. Отриманий досвід сприятиме впровадженню адаптивних моделей навчання у вищій школі, що є критично важливим для відновлення освітнього потенціалу України.