У межах міжнародного проєкту SAFE LEARN (ERASMUS-EDU-2025-CBHE) триває навчальний курс «Resilient Teaching» («Стійке навчання»), метою якого є підвищення професійної стійкості викладачів українських закладів вищої освіти в умовах війни, соціальної нестабільності та постійних освітніх трансформацій. Ключовим елементом курсу стала третя тренінгова сесія на тему «Інноваційні методи викладання в екстремальних умовах: мікронавчання в часи невизначеності», яка відбулася в онлайн-форматі 9 лютого 2026 року на платформі Zoom.

Захід тривав з 10:00 до 14:00 та об’єднав представників різних університетів України, які працюють у складних воєнних умовах, що включають дистанційне навчання, часті відключення електроенергії, психологічне виснаження та зміни в поведінкових і когнітивних моделях сучасних студентів.

Тренінг провели провідні експерти з педагогіки, психології та інноваційної освіти:

• Людмила ПОНОМАРЬОВА, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та слов’янської філології, керівник Міжнародної тренінгової школи Приазовського державного технічного університету;
• Антон ВЕРТЕЛЬ, доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка;
• Наталія ЄРМАКОВА, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка.

Міждисциплінарний склад команди тренерів дозволив розглянути питання мікронавчання комплексно — як з погляду педагогіка , так і з погляду психології.

Сучасний освітній простір України функціонує в умовах високої невизначеності. Бойові дії, вимушене переміщення студентів і викладачів, нестабільний доступ до електроенергії та Інтернету, а також постійний емоційний стрес суттєво впливають на здатність до концентрації, сприйняття інформації та довготривалого навчання.

Традиційна модель академічної пари тривалістю 80–90 хвилин стає дедалі менш ефективною. Зниження уваги, ефект «чорних екранів», когнітивне перевантаження та емоційне вигорання стають типовими викликами для викладачів. У цьому контексті мікронавчання розглядається як адаптивна відповідь системи освіти на нові реалії. Під час тренінгу мікронавчання було представлено як гнучку модель організації освітнього процесу, що базується на поділі навчального матеріалу на короткі, змістовно завершені блоки. Цей підхід дозволяє:

• зменшити когнітивне навантаження;
• підвищити рівень засвоєння матеріалу;
• забезпечити безперервність навчання навіть у кризових умовах;
• адаптувати темп і формат навчання до реальних можливостей студентів.

Особливу увагу було приділено ідеї «bite-sized learning» — навчання невеликими порціями, які можна опрацювати за 5–10 хвилин і які не вимагають тривалої концентрації.

У практичній частині тренінгу учасники детально опрацювали модель циклу мікронавчання, що складається з трьох ключових блоків:

1. Теорія (input) — максимально стислий виклад суті теми без зайвої інформації. Це може бути коротке аудіоповідомлення, візуальний якір (схеми, зображення, меми) або текст-спойлер із головним висновком.
2. Практика (action) — коротке активне завдання, спрямоване на розуміння матеріалу: аналіз помилок, переклад складного поняття простою мовою, робота з кейсовою ситуацією.
3. Чекпоінт (closure) — елемент, що «зшиває» знання: мікрорефлексія, опитування, виявлення незрозумілого моменту або формулювання особистої значущості теми.

Така структура дозволяє викладачам створювати компактні, логічно завершені навчальні модулі, придатні для використання в онлайн та змішаних форматах.

Окремий блок тренінгу був присвячений психологічним аспектам навчання в умовах стресу. Учасники ознайомилися з поняттями гіперзбудження та гіпозбудження, а також із концепцією «вікна толерантності», що пояснює коливання працездатності людини під впливом травматичних подій.

Було наголошено, що мікронавчання є не лише дидактичним інструментом, а й засобом психоемоційної підтримки, оскільки воно дозволяє:

• знизити тривожність перед великими завданнями;
• працювати малими кроками;
• відновити відчуття контролю над процесом навчання;
• підтримувати мотивацію навіть у періоди виснаження.

Програма тренінгу передбачала активну участь слухачів у практичних вправах. Зокрема, використовувалися техніки «brain-dump» для зменшення когнітивного перевантаження, вправи на пошук ресурсів і мікрокроків, а також моделювання альтернативних форм оцінювання в умовах обмежених можливостей здобувачів. Одним із творчих елементів стала розробка концепції «серіалу» про викладача як метафори сучасного навчального процесу, що поєднує гумор, креативність та рефлексію щодо професійної ролі педагога.

Третій тренінг курсу «Resilient Teaching» продемонстрував, що мікронавчання є ефективним інструментом модернізації освітнього процесу в кризових умовах. Його впровадження дозволяє поєднати академічні вимоги з реальними психологічними потребами здобувачів і викладачів. Знання та практичний досвід, отримані під час навчання, сприятимуть формуванню людиноцентричної, гнучкої та сталої освітньої моделі, здатної функціонувати навіть у періоди глибокої соціальної турбулентності. Захід став важливим кроком у розвитку професійної спільноти викладачів, які не лише адаптуються до викликів сучасності, а й активно формують нову культуру навчання — культуру підтримки, довіри та маленьких, але системних освітніх кроків.

Проєкт SAFE LEARN об’єднує українські та європейські заклади вищої освіти для спільної розробки сучасних підходів до навчання в кризових умовах. Його діяльність спрямована на впровадження інноваційних педагогічних моделей, розвиток цифрових та психоемоційних компетентностей викладачів, а також створення безпечного, інклюзивного та травма-інформованого освітнього середовища.

Тренінги курсу «Resilient Teaching», зокрема третій тренінг, присвячений мікронавчанню, демонструють практичну реалізацію цінностей проєкту SAFE LEARN — гнучкості, гуманності, академічної відповідальності та стійкості освіти навіть у часи невизначеності.